Антоніна Дяк (Годонюк)

Последний визит: 27 мая 2022

Фильтр

Заметки Увлечения

Антоніна Дяк (Годонюк)

24 окт 2017

Я не забула тату твої очі,
І не забула усмішки твоєї.
Якби ж приснились сни оті пророчі,
То не було б трагедії тієї.

Тебе так хочу тату обійняти
І так сумую любий за тобою.
Ти більше не зайдеш у нашу хату,
Не будем розмовляти ми з тобою.

Течуть сльозинки з думкою про тебе,
Навіщо хтось дмухнув і згасла свічка.
Лиш відображення лишилось в небі
І спомин вкарбувався в серце вічний.

Тепер мій тату, ми йдем до тебе,
Туди де тихо і є твоя присутність.
Ти промовляєш: плакати нетреба,
Шепочу я: моя ти незабутність.

Минуть роки і відлетять лелеки,
Та пам'ять не затьмарить думки й мрії.
Я знаю тату, що ти так далеко,
Неповернешся більш - нема надії...

Антоніна Дяк (Годонюк)

24 окт 2017

На все свій час і Божа воля у житті,
Кохати час,співати час пісні,
Час плакати,хворіти,час любити-
Усе в житті цім треба пережити.
Однак коли журба вас обіймає,
Не забувай-все в житті минає!
І після ночі знову буде ранок,
І в душу Вашу знов прийде світанок.
І після смутку радість знов засяє,
Бо Бог усім нам щастя лиш бажає.
Усе мине...І сльози,і тривоги,
Хоч різні у житті дороги.
Тай зради будуть...Бо таке життя..
А може в труднощах народжується "Я"?
І друзі пізнаються у біді.
Й зникнуть всі не щирі і чужі?
І тільки ті, хто справді любить нас
Підтримують у найскладніший час..

На этом пока всё

Войдите в ОК, чтобы посмотреть всю ленту