Я ВДЯЧНА БАБЦІ ЗА ДИТИНСТВО!
Душу гріє мені спомин,
Як димів із хати комин,
Як мінялись пори року,
Як від бабці на півкроку
Ні на мить не відходила , -
Дуже я її любила.
До дрібниць все пам'ятаю,
Скарбом в пам'яті тримаю:
Сині квіти в жовтім полі,
Сухе сіно у стодолі,
Як солому в скирди клали,
Ціпом зерна вибивали.
З жита, проса і пшениці
Були добрі паляниці.
Як останні йшли покоси...
З кукурудзи довгі коси
Звислі , чорні, в шумилинні,
Спутані у павутині.
Сонцем висушена гичка,
Сплутана бадиллям тичка,
Буряки вляглись на возі
І з підскоком у дорозі
З поля їхали велично, -
Віз поскрипував, як звично.
Пізні яблука барвисті
Прикраша гілки безлисті.
Час, проведений в бабусі...
Й досі ще дзве