Виктория Дмитренко

Последний визит: 22 апр 2017

Фильтр

Заметки Увлечения

Виктория Дмитренко

10 июл 2016

Мета страждання - це услада серця.
А вподобання - то різня для серця.
Як правило вони не співпадають...
і бурю негативу викликають.
Не норма - значить не порядок.
І на душі лишається осадок.
Осадок наклепів і суджень.
І в результаті ти простужений.
Ламає тіло...з'їда температура
і розумієш, що яка ж ти дура.
Кінця не буде пересудам.
Завжди знайдеться той, хто нас осудить.
А не плювать тобі на речі ті безглузді. Звільнитися від пут, щоб не потрапити у вузді
Брехні, безглуздих правил, норм, стереотипів...
Пора вже стати DиVним типом.
І DиVу DиVвному щодень вдаватись
І жити так, щоб в решті решт запам'ятатись.
D.V.A

Виктория Дмитренко

8 июл 2016

...писати вірші - це моя стихія,
нехай і рифму підібрать не вмію
та не зупиниш те, що йде від серця
і той потік слівець...ти не зачиниш дверці
коли тебе несуть ті почуття й турботи
і вже ту течію... не зупиняй, не стій навпроти
і ти не супереч, коли дивлюся в очі,
ти просто обійми, коли того захочу...
D.V.A

Виктория Дмитренко

5 июл 2016

Давним давно для нас писали вірші,
За руку нас малих вели у перший клас.
Тепер же я присвячую свій вірш Вам,
Я вдячна, вчителько, що саме Ви навчали нас.
Така тендітна, ніжна й добродушна,
Трішки невпевнена, бо ж ще без практики прийшла,
Але одразу нам, малечі, так запала в душу
І спільну мову з кожним з нас знайшла.
Так старанно навчали нас любити школу,
Людей, уроки, пізнавати незбагненний світ
І навіть першу двійку у щоденнику тонкому
(за неслухняну поведінку)
Я дуже вдячна, вчителько, тобі.
Я пам'ятаю кожен Ваш засвоєний урок,
Оте моє старанне виведення строчок,
Що буквами почали зватися через «прилічний срок»
«У тебе все получиться, давай іще разочок!»
Підхід до кожного знайшли в грайл