Так страшно буває прокидатись і читати новини.
Так нелогічно будувати якісь плани у цій країні, де я прокидаюсь зранку і думаю, купити сьогодні кілограм яблук за 6 грн чи ні…
Я йду в місто і купую їжі своєму коту, кілограм субпродуктів за 20 грн, а на яблучка не залишається…
Я обіцяла і зарікалась жалітись на відсутність грошей, але я не можу…
І, насправді, це не єдине на що я хочу пожалітись, та й не хочу жалітись, просто словами всього не описати…
У мене вічно набурмошені сусіди, які ніколи не вітаються, у мене непривітна продавщиця в сусідньому магазині, у мене щодня брудне і мокре взуття від наших доріг, мене мучать страшні кошмари ночами, мене переслідує страшна апатія до усього, болит