- Жінко,чого Ви плачете?....Ваш син-герой.....Ви, що не бачите....Ще цей хлопчина і он той...- Героєм ....був мені завжди....з тих пір коли почав ..іти...з тих пір...коли сказаввін мама.....я так раділа...так ридала....Від щастя сльози проливала...так ніби знала..ніби відчувала.....я так його тримала...так оберігала...та все ж пішов....за іншу битись маму....мені ж залишив вічну рану...А я дзвонила, кажу :"Сину,іди додому..бо тамгинуть...."А він:"Неправда...тут все мирно..."Мені від того було дивно.....І я його чекала...так чекала....він вернеться..явірила..я знала....І він приїхав не колись..а нині....виходжуя...дивлюсь ..моє дитя у домовині..."як справи синку?ну кажи як справи?....чого мов