Плакав Ангел, білі крила - підвести йому не сила, з Неба впав, а тут така ЗИМА... Може серце б не боліло, якби щастя не хотілось..., але вороття назад уже нема...
Під тією он Зорею, є будиночок зі свічею, та туди такий далекий путь...- може хтось і пожаліє ,і його крізь заметілі - чужі сани може довезуть...
Чужі сани, чужі коні - не спішать, їх не підгониш, а мороз сміється вже в ногах- зупиніться ж, більш не треба, не знайти вже шлях до Неба, залишіть мене отут в снігах...
І вже серце не боліло, і вже щастя не хотілось, тільки погляд довго не згасав,і забутий цілим світом, у снігах, з крилом розбитим - білий Ангел довго помирав.................