Фильтр
564487111349

Добавил фото в альбом

Фото
Фото
Олександр Олексійович Мусієнко
Читать дальше
Скрыть описание
  • Класс
Із вірою в життя і з любов’ю до людей
З особливою теплотою й повагою редакція «Нашого краю» ставиться до своїх читачів поважного віку. Наші шановні пенсіонери і пенсіонерки часто телефонують до редакції, аби поділитися спогадами з минулого, розповісти життєві історії чи звернутися із своїми турботами. А коли вони просто заходять до нас, щоб привітатися чи подякувати за роботу, -особливо гостро відчуваєш відповідальність за те, щоб газета й надалі знаходила дорогу до поштових скриньок земляків.
- Доброго дня, - з порога привітався старенький, але жвавий чоловік у сірому пальтечку. У ньому ми відразу впізнали нашого багаторічного читача й щирого прихильника газети, найстарішого жител
Рідні захисників Липоводолинщини, які віддали свої життя за територіальну цілісність України, отримали високі державні нагороди. Указами Президента України воїни були відзначені орденами та медалями – на жаль, посмертно. Серед них і Сорока Віктор з села Колядинець нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»
Наш край 26.12.2025
Школо моя, рідна школо
Школа… У житті кожної людини вона займає певне місце. І в мене виникло бажання запитати людей різного віку, що значить школа для них. Записала те, що почула.
- Спочатку в моєму житті була початкова школа. Чотири класи і двоє вчителів. Сімейна пара. Дітей небагато. Навчалися у двох класних кімнатах. Перший і третій клас учив один учитель, другий і четвертий – інший.
Я любила свою школу. І сьогодні вона стоїть у пам’яті таким великим острівцем, такою казкою, таким приємним спогадом. Ми були наче брати й сестри. На перерві ніколи не сиділи в класі, а бігали на подвір’ї, грали в жмурки, стрибали через скакалку, висіли на турніку. Як хлопці, так і дівчата.
Вони пішли захищати Україну, бо не могли інакше. Такі люди не чекають наказів, не шукають вигоди – просто стають на захист своєї землі. Наш Герой віддав життя за те, щоб ми колись могли жити під мирним небом. Його ім’я залишиться у пам‘яті громади, в газетній публікації, в серцях тих, хто знав його особисто. Його шлях – це частинка великої історії боротьби українського народу за волю.
Ми схиляємо голови у вдячності.
Анатолій Коваль: життя сповнене доброти і мужності
30 жовтня минуло два місяці, як Колядинецький старостат втратив свого Героя – Анатолія Миколаївича Коваля. Він загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Козача Лопань на Харківщині. Йому було вс
Показать ещё