Фильтр
  • Класс
НАСІННЯ УКРАЇНИ

Розпорошено насіння України,
де його у світі та й нема.
Піднімали землі із руїни...
сонечком світилася зима.

Своїм людом тішиться Вкраїна,
він несе у світ усім добро.
Слава українців не загине,
а полеглим землі ті пером.

Йдуть роки, минають покоління,
в України доля не проста.
В пам”яті лишається коріння,
переходить все із уст в уста.

Закохали в себе стільки люду,
руки їх робили, що могли.
Хто ж то знав, що раєм все там буде,
осяйними стануть хоругви.

Прижились вони в чужих країнах,
збудували в них своє життя.
Твердо знають, Мати Україна,
люд її, - рідненької, дитя.
ЗАСТАВИТЬ ЦВІСТИ

Це для жінки, все сонце весняне,
бо для жінки, це щастя в житті.
Її серце горить полум”яно,
в неї думи тоді золоті.

Все віддайте для жінки найкраще,
і розійдеться щастя в світи.
Не присвоїть краплинки, нізащо,
усю землю заставить цвісти !
Не можу передати словами, щасливі емоції! Тільки вночі повернулася з
сонячного Закарпаття, селища Дубове, Рахівського району, де приймали
естафету з міста Малин, Житомирської області і перехідний кубок, такого
великого дійства, як Всеукраїнський пісенний марафон "МИСТЕЦТВО ЄДНАЄ
УКРАЇНУ". Щастя наше не має меж! Виступи і пісні сприймалися гарячими
оплесками! Хочу подякувати всім Дубівчанам, а особливо самому
організатору такого величного свята, людині з великим серцем - ВОЛОДИМИРУ
БРАЮ, місцевій владі та підприємцям,нажаль прізвищ не знаю, що
спричинилися до проведення такого чудового свята! Від себе скажу,щиро
дякую, за царський прийом, гарячі оплески, надзвичайно теплу незабутню
КОЛИ Б ТАК СТАЛОСЯ

Вже скоро свято, День Великий буде,
коли воскресне наш Господь Христос.
І нам простить і всі гріхи забуде,
не зможе зрозуміти новорос.

Чого ж бо їм не йметься, що ще хочуть?
Хіба не їли хліба з усіма?
Живуть на цій землі, але гелгочуть,
і виросли отут, та все дарма.

Чужинці є чужинці — новороси,
нехай собі ідуть в свої краї.
Де паморозь, де тундра, сині роси,
збираються в жалючі ще рої...

Злітають з барахлом усім нажитим,
заберуть і приплід з собою ввесь.
А ми у тих степах засієм жито,
хай виросте, як золото у днесь.

Там сонце гарячіше і прекрасне,
і визріє те житечко в хліби.
Молімося за все ми разом, страстно,
коли б так сталося. О, Боженьку, коби!

10.04.2017

Прем'єра відео від "Навколо Кола".

https://www.youtube.com/watch?v=yenyGF3Zh0s #ЛюблюУкраину #музыка

  • Класс

Навколо Кола - "Так і живу".

https://www.youtube.com/watch?v=vuAcdpQmcJA #ЛюблюУкраину #музыка

  • Класс
ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Зелені свята. Пахне в хаті зело.
Зелені пиріжки ще на столі...
Усе воно, як вітром наче змело,
а в пам”яті... коли були малі.

Смачнющі пироги у щавникові,
з цибулькою, із сиром, і яйцем.
Від здивування піднімались брови,
хіба забудеш, Боженьку, оце.

Зелені свята, але щось не те,
немає того вогнику у хаті.
То було в нас дитинство золоте,
і були ми всі бідні, не багаті.

Здавалось би усе у тебе є,
і хліб, до хліба, все для твого столу.
Та крихітки, чогось все не стає,
здається, що черствіємо поволі.

19.06.2016
ЦІЛУЮ РУКИ

Цілую руки я своїм батькам,
лише в уяві, бо давно немає.
Вони за горизонтом вічним...Там.
Хто звідти вже ніколи не вертає.

О, мамочко і батечку простіть,
що рук я цілувати не хотіла.
Була в душі якась напевно хіть,
важливого в житті не розуміла.

Я думала, що це якась мара,
і вигадки старезних пережитків.
Та думала, не та уже пора,
хотілося робити все на збитки.

Тепер я знаю, що таке любов,
повага старших.Що найважливіше.
Як би можливо повернути знов,
цілунками заповнила би нішу.

Тепер в уяві... Бо живих нема.
Вустами спрагло я цілую руки...
Коли до мене йде уже зима,
дорослими вже стали мої внуки.

18.06.2016
Показать ещё