Предыдущая публикация
Фильтр
1418 днів війни...стільки часу тривала "вітчизняна війна": 22червня 1941р.- 9травня 1945р.
Схарапудився час і здрібніли до біса месії,
Сорок років світами пустелей вселенська печаль...
І сказало одне про невмивану славу росії...
І мільйони у відповідь рявкнули :"хaйль..."
Ти проспала віки, та прокинулась ніби й не пізно,
Замісила на хліб, розпалила вогонь у печі,
Не будила дітей... Ти ж їх заспаних любиш, Вітчизно...
Але їх розбудили удосвіт чужинські мечі...
Загорнула хліби у такі найчистіші хустини,
Поставали сини, ніби з білого каменя мур,
І сивіє сльоза сивиною століть, Україно,
І постали щити із упертих синівських натур...
Цеї мУки заміс, цею кров'ю заливані дріжджі,
Ці пекельні в
Схарапудився час і здрібніли до біса месії,
Сорок років світами пустелей вселенська печаль...
І сказало одне про невмивану славу росії...
І мільйони у відповідь рявкнули :"хaйль..."
Ти проспала віки, та прокинулась ніби й не пізно,
Замісила на хліб, розпалила вогонь у печі,
Не будила дітей... Ти ж їх заспаних любиш, Вітчизно...
Але їх розбудили удосвіт чужинські мечі...
Загорнула хліби у такі найчистіші хустини,
Поставали сини, ніби з білого каменя мур,
І сивіє сльоза сивиною століть, Україно,
І постали щити із упертих синівських натур...
Цеї мУки заміс, цею кров'ю заливані дріжджі,
Ці пекельні в
Стара фортеця з косими бійницями —
камінний череп рицарських часів —
тут феодали з бронзовими лицями
жили, укриті шкурами лісів.
Вона стоїть, розкопками роз’ятрена,
уся в провалах потаємних брам,
дощами змита, викришена ядрами,
не раз, де два узята на таран.
Монгольських стріл розлога траєкторія,
сумної кобзи болісна струна,
мечі, шоломи, — добре, це історія,
А ця побита кулями стіна, —
Чий сон, чий син одстрілювався, падав?
Чиє життя урвалось — і нема!
І тільки верб зеленим водоспадом
стара фортеця пам’ять обніма.
Цвіте спориш. І квіти пурпурові.
Ідуть віки. Бджола збирає мед.
О, скільки тут було пролито крові
за всі віки на кожен міліметр!
Хто славен був, хто, може, і забутий.
Земля В
камінний череп рицарських часів —
тут феодали з бронзовими лицями
жили, укриті шкурами лісів.
Вона стоїть, розкопками роз’ятрена,
уся в провалах потаємних брам,
дощами змита, викришена ядрами,
не раз, де два узята на таран.
Монгольських стріл розлога траєкторія,
сумної кобзи болісна струна,
мечі, шоломи, — добре, це історія,
А ця побита кулями стіна, —
Чий сон, чий син одстрілювався, падав?
Чиє життя урвалось — і нема!
І тільки верб зеленим водоспадом
стара фортеця пам’ять обніма.
Цвіте спориш. І квіти пурпурові.
Ідуть віки. Бджола збирає мед.
О, скільки тут було пролито крові
за всі віки на кожен міліметр!
Хто славен був, хто, може, і забутий.
Земля В
ОКСАНА ЗАБУЖКО.
Думки і цитати про Україну сучасну і минулу.
***
Знаю, що вмиратиму тяжко —
Як усі, хто любить точену музику власного тіла,
Хто вміє легко просилювати його
ув отвори страху,
Як у вушко голки,
Хто ввесь вік ним протанцював — так,
що кожен порух
Плечей, і лопаток, і стегон — світився
Далекою тайною смислу, як слово санскритської
мови,
І м’язи під шкірою грали,
Мов риби в нічному ставку, —
Дякую Тобі, Боже, що дав нам тіло!
Отож коли помиратиму, гукніть майстрів,
Аби зняли наді мною покрівлю
(Так помирав мій прадід, кажуть, відьмак), —
І ось тоді, коли крізь розм’якле вже тіло,
Переливаючись, мов крізь некруто зварений
білок,
Проблимне натужно набрякла душа,
Думки і цитати про Україну сучасну і минулу.
***
Знаю, що вмиратиму тяжко —
Як усі, хто любить точену музику власного тіла,
Хто вміє легко просилювати його
ув отвори страху,
Як у вушко голки,
Хто ввесь вік ним протанцював — так,
що кожен порух
Плечей, і лопаток, і стегон — світився
Далекою тайною смислу, як слово санскритської
мови,
І м’язи під шкірою грали,
Мов риби в нічному ставку, —
Дякую Тобі, Боже, що дав нам тіло!
Отож коли помиратиму, гукніть майстрів,
Аби зняли наді мною покрівлю
(Так помирав мій прадід, кажуть, відьмак), —
І ось тоді, коли крізь розм’якле вже тіло,
Переливаючись, мов крізь некруто зварений
білок,
Проблимне натужно набрякла душа,
ЗНИЩЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ.
💔росія продовжує руйнувати культурну спадщину України. Яким був 2025 рік?
Політика війни росії – це також цілеспрямоване нищення української культури: пам’яток, музеїв, храмів, театрів і бібліотек – усього того, що формує нашу історичну пам’ять і ідентичність.
За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, лише у 2025 році внаслідок російської агресії було зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення росії втрати становлять 1640 пам’яток культурної спадщини та 2446 об’єктів культурної інфраструктури. Частина втрат і далі уточнюється че
💔росія продовжує руйнувати культурну спадщину України. Яким був 2025 рік?
Політика війни росії – це також цілеспрямоване нищення української культури: пам’яток, музеїв, храмів, театрів і бібліотек – усього того, що формує нашу історичну пам’ять і ідентичність.
За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, лише у 2025 році внаслідок російської агресії було зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення росії втрати становлять 1640 пам’яток культурної спадщини та 2446 об’єктів культурної інфраструктури. Частина втрат і далі уточнюється че
загрузка
Показать ещёЛевая колонка
О группе
Україна починається з тебе...(українська діаспора Ямало-Ненецького округу)
- г. Ноябрьск (Ямало-Ненецкий АО)
Скрыть информацию
Фото из альбомов
Ссылки на группу
15 участников