Предыдущая публикация
Фильтр
Вона сьогодні не в онлайні.
Завжди невтомна, ніби час.
Я мрію, десь далеко, в тайні
Про нас.
І кожну п’ятницю – в дорозі.
Десь їде, тільки б не сидіть.
А до грудневих, до морозів
Лиш мить.
Тож, випивши, захоче стерти
Останні ці робочі дні.
Надіюсь її гріють светри
Нічні.
В неділю, як завжди додому,
Де все постарому. А я
Скажу, забравши її втому,
Моя.
Завжди невтомна, ніби час.
Я мрію, десь далеко, в тайні
Про нас.
І кожну п’ятницю – в дорозі.
Десь їде, тільки б не сидіть.
А до грудневих, до морозів
Лиш мить.
Тож, випивши, захоче стерти
Останні ці робочі дні.
Надіюсь її гріють светри
Нічні.
В неділю, як завжди додому,
Де все постарому. А я
Скажу, забравши її втому,
Моя.
Чи сон мені сниться, блукаю я десь чужим містом.
Чи може це місто – моє. Чи саме не своє.
Тривога в мені наростала і бухла, мов тісто.
Привіт, Місто мертвих. Привіт, мій святий Віфлеєм.
Його не впізнати, та й сам я змінився неменше.
А люди? Де ж люди? Лиш натовп. Лиш звуки. Лиш тінь.
Нікого вже тут не чекаю. Ніхто мені тут вже не збреше.
Лишилось сказати незвичне для міста «Амінь».
Це місто для мене, як друг, ще й найкращий у світі.
Як друг, який зрадив мене. Я це місто простив.
Воно все ж моє, скільки в ньому не було би хіті.
Таке як вже є. Та йому й ще рости і рости.
Не був так давно тут. Воно ж випиває всі соки.
Броунівський рух пішоходів до відчаю злий.
Йому треба поміч.
Чи може це місто – моє. Чи саме не своє.
Тривога в мені наростала і бухла, мов тісто.
Привіт, Місто мертвих. Привіт, мій святий Віфлеєм.
Його не впізнати, та й сам я змінився неменше.
А люди? Де ж люди? Лиш натовп. Лиш звуки. Лиш тінь.
Нікого вже тут не чекаю. Ніхто мені тут вже не збреше.
Лишилось сказати незвичне для міста «Амінь».
Це місто для мене, як друг, ще й найкращий у світі.
Як друг, який зрадив мене. Я це місто простив.
Воно все ж моє, скільки в ньому не було би хіті.
Таке як вже є. Та йому й ще рости і рости.
Не був так давно тут. Воно ж випиває всі соки.
Броунівський рух пішоходів до відчаю злий.
Йому треба поміч.
Ми любились з тобою в малині.
Під нами пливла земля.
Наші наміри зовсім невинні
Й ця невинність, вона окриля.
Скільки нам ще лишилось, не знаю.
Що найкраще було, так це – ти.
Я сильніше тебе покохаю
Лиш тоді, як прийдеться піти.
І застигла, неначе в бурштині
Наша пристрасть, зблизька, чи здаля.
Ми любились з тобою в малині.
Під нами пливла земля.
Ти не бійся надпити любові.
Не кажи, що не любиш, бо вмру.
Ми з тобою такі випадкові.
І близькі, мов пороги Дніпру.
Ми любились з тобою у м’яті.
Під нами пливла земля.
Ти моя неземна Аді-Шакті.
Ти моя.
Ти моя!
Ти моя…
Тож нехай воно все так і буде.
Все погане в під’їздах лишай.
І начхать, що подумають люди.
І начхать, ч
Під нами пливла земля.
Наші наміри зовсім невинні
Й ця невинність, вона окриля.
Скільки нам ще лишилось, не знаю.
Що найкраще було, так це – ти.
Я сильніше тебе покохаю
Лиш тоді, як прийдеться піти.
І застигла, неначе в бурштині
Наша пристрасть, зблизька, чи здаля.
Ми любились з тобою в малині.
Під нами пливла земля.
Ти не бійся надпити любові.
Не кажи, що не любиш, бо вмру.
Ми з тобою такі випадкові.
І близькі, мов пороги Дніпру.
Ми любились з тобою у м’яті.
Під нами пливла земля.
Ти моя неземна Аді-Шакті.
Ти моя.
Ти моя!
Ти моя…
Тож нехай воно все так і буде.
Все погане в під’їздах лишай.
І начхать, що подумають люди.
І начхать, ч
загрузка
Показать ещёЛевая колонка
О группе
Ця спільнота створена для вас. Читайте авторські вірші на різну тематику, слухайте віртуозну гру поета на струнах душі і можливо ви знайдете тут частиночку себе.
Присутня ненормативна лексика.
- Администратор:
Скрыть информацию
Фото из альбомов