Фильтр
Україна в давній славі,
В козацьких пригодах,
На заквітчаних левадах,
В рідних синіх водах.
Україна в тих долинах
І високих горах,
На степах буйних, широких
У гаях, у борах.
Україна в білих селах,
У густих садочках,
У хрещатому барвінку,
У синіх квіточках.
Україна на яворах
Пташкою співає;
На стрілецькії могили
Голову схиляє.
Україна в чорноземі,
Що родить пшеницю, -
В глибинах, що дають нафту
І сіль-сировицю.
Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній, -
Україна в рідній школі,
В майбутності ясній.
Україна в чистих хатах,
І в сільській церковці, -
У дитячому серденьку,
В розумній головці,
Україна в ясних зорях,
В сонці, що над нами, -
І в очах добрячих, ясних
Рідненької мами.
Мати, мова, батьківщина –
ось і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова –
три цілющих вічних слова.
Батьківщина, мова, мати –
нас повік не роз’єднати.
Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.
Я часто думаю про те,
Що є одна земля,
Де виросли батьки,
Де виріс ти і я.

Це та земля, де вперше полюбив,
Де смуток очі радісні залив...
Там мати лагідно співала колискові,
Я через них пізнав світи казкові.
Там батько, посміхаючись мені
Розповідав історії смішні.

Ти ненька наша, рідна Україно,
Нема на світі ріднішої країни,
Ніж ти одна: безмежна і квітуча,
Людьми багата, горда і співуча.

Я українець і я горджусь собою,
Одним майбутнім зв’язаний з тобою.
Майбутнім світлим, бер розбрату й горя,
Де люди будуть дружніми аж від Карпат до моря.

І якщо кожен з нас повірить хоч на мить,
І в серці іскорка любові не догорить
Я знаю, буде користь Україні -
Близькій душі і серцю Батьківщині!
Що це є Батьківщина?» - раз питалась Оля,
а батько радо відповів на це дитині:

«Знай, Батьківщина - це ріка, що серед поля,
поза селом, ген, попід лісом, тихо плине,
це в саді нашому дерева, зілля, квіти,
це на ланах пшениця золотокоса,
це той, що віє з піль, пахучий теплий вітер,
це на левадах скошена трава в покосах,
це наші всі пісні і молитви щоденні,
це рідна мова - скарб, якого ти не згубиш,
це небо, синє вдень, а серед ночі темне,
це, моя Олю, все, що ти так щиро любиш».
Показать ещё