Фильтр
Предлагаем наполнить Ваше сообщество реальными и живыми участниками, привести Вам новых клиентов и заинтересованных пользователей. Качественная, активная аудитория с учетом особенностей и специфики Вашей группы!

✅ Работаем проверенными методиками привлечения участников в сообщества, не нарушая правил сайта.
✅ Ориентируемся на пожелания клиента и тематику групп.
✅ Обеспечим рост Вашей группы на постоянной основе до 200 человек в день.
✅ Оперативно отвечаем на Ваши сообщения, своевременно реагируем по всем вопросам и информируем о ходе выполнения работ.

💪 Мы найдем среди миллионов активных пользователей именно Вашу целевую аудиторию!
💬 Для заказа и по всем вопросам обращайтесь в сообщения
О ЖИЗНИ, НРАВАХ И ЛЮБВИ.

Как-будто в Средние века
Времён Монтекки, Капулетти
Считают многие - престиж,
А не любовь превыше в свете.

Удачу   ухватив  за  "хвост",
Взобравшись на "ступеньку" выше,
Некто,  себе,   вдруг,  возомнил,
Что крови знатной стал на "крыше".

Что он - вершитель судеб здесь,
И,  что,  имеет  право Свыше
Сказать одной -"не ко двору",
"Пусть "пешку" для себя подыщет."

А о другой, позволить, вдруг,
Что - "розмазня", "тебе  не ровня".
Что -" здесь тебе нет равных, друг
В глубинке  этой   грязной, тёмной"...

Забыв, про молодость свою,
Вершат судьбу чужих и близких,
И...многие  ведь  предают
Свою любовь так подло,
  • Класс
Вийшла з друку третя колективна збірка літераторів ГО "ДИВОСЛОВО" - "І ПЕРОМ, І СЕРЦЕМ...". Керівник ГО "Дивослово" - Т. С. Лісненко. Це вже третя колективна збірка літераторів Роменщини, в якій є і моя частка поетичних творів і шоста книга, в якій надрукована моя поезія.
ПОЕМА ПРО ХУСТИНУ.

Про хустини складали легенди,
Їх магічність відома здавен,
Дарували на свята знаменні,
Поряд - в смуток і в радісний день.

************
Я бувальщину чула в дитинстві
(Це не витвір, уява моя) -
Все було в Україноньці - неньці
У тридцяті, голодні літа...

В передмісті, у бідній хатині
Жила дружна, велика сім`я,
Але горе спіткало родину,
Бо від голоду вмерло дитя.

А ще п`ятеро діток маленьких
(Кожен день треба їстоньки дать) -
Батько склав у торбину все цінне
І пішов, щоб на хліб обмінять.

Десь затримався, мабуть, в дорозі
(Була люта тогоріч зима),
Прихопила хвороба чи втома -
Други
ПАМ`ЯТНИК СВИНІ.

В місті древнім на Сулі
Стоїть пам`ятник Свині.
За що ж слава і пошана?
Не за шмат же добрий сала?

Може в полум`я пішла?
Скарб якийсь, хоча б, знайшла?
Чи із мосту прямо в річку -
Врятувала там... хоч кицьку?

Кажуть, вдячні їй містяни,
Що... смачне у неї сало.
Тому в древньому Ромні
Стоїть пам`ятник Свині.

Може й добре... Хтось забув
Що ж за смак колись той був.
Гаманця кусають ціни -
Втік подалі від свинини.

І приходять до Свині
Із поклоном у Ромні.
Хтось почеше вуха, спину -
Вже ковтає в роті слину.

А як вгладять їй бочок -
Ніби з`їв знов шашличок.
Потримаєш за хвоста -
І... насниться ковб
ТЕРЕЗИ

Краса дівоча, непідробна -
Чи "лялька "Барбі","ідеал",
Батьки звичайні, "із народу" -
Батьки "при владі", блиск, піар.
"ТИ ВСЕСВІТ МІЙ" - дівча казало -
"Малий", хіба я не ЗОРЯ?
"Мій ЗАХИСНИК" - гордилась і чекала -
" МІЙ чемпіон ," джек -пот " зірвала Я..."
Звичайний вечір: "Чай чи кава?
Твій торт улюблений спекла" -
"Ти не сучасна і відстала" -
У бар нічний вже йду із "Барбі" я.
"А роки зустрічей, кохання?" -
" Ну й що, забулося все враз"
"Ми ж в
ХАТИНА

В старій, покинутій хатині,
Що на околиці села
З`явилась вправна господиня -
Гніздечко ластівка звела.

"Зайшла" у дім, як і годиться -
Їй вітер двері відчинив,
Оглянула старе обійстя -
Ще послугує їй цей дім.

Сподобалась найбільш світлиця -
Велика, чиста, два вікна,
А над вікном - гніздечку місце -
Вмить спланувала все вона...

Кипить робота без зупину -
Клопоче ластівки сім`я,
Ось, вже сидить вона в "хатині" -
Гніздечко гарне край вікна.

Пройшло часу з тих пір чимало
І п`ять маленьких дітлахів
З гніздечка того виглядають -
Чекають ластівок- батьків.

Їм не страшні тепер ні вітер,
І спека літня не зляка,
Ні
ПРОБАЧ , ГОСПОДАРЮ...

Я тричі зраджений і тричі йшов на страту,
Хоча й не зрозумів, бо, поряд був же - ТИ,
Колись тобі довірив долю я гірку свою, собачу,
Пробач, господарю, що помилився я в тобі, прости.

Пробач за те, що сон порушив я колись твій серед ночі -
Тоді я гвалт підняв на все село, я визнаю, прости,
Бо завітали "гості" до добра твого охочі -
Хотіли дім твій обікрасти непомітно, обнести.

Прости за плач мій невгамовний на світанку,
Я знав, що горе підікралось в дім в пітьмі -
Твоя матуся залишила світ земний до ранку ,
Я серцем відчував біду, оплакував її раніш, ніж ти.

Пробач за те, що полюбив
Показать ещё