Предыдущая публикация
Фильтр
Добавила 3 фото в альбом
Добавила 13 фото в альбом
Добавил 3 фото в альбом
СЕЛО МОЄ НА СВІТІ ТИ ЄДИНЕ
Колись давно, ще за царів,
Івашко у ліси забрів.
У ті часи, в важку годину,
Він збудував собі хатину.
До нього приєднались люди.
Зрадів Івашко, хутір буде.
Вже бльше люду тут було,
І хутір переріс в село.
Івашка люди поважали,
На його честь село назвали.
Все збільшувало і росло
Моє прекраснеє село.
З тих пір чимало літ минуло,
Але Івашка не забули.
Він був засновником села,
Велика честь йому й хвала.
До наших збереглись часів
Шматки незайманих лісів,
Прекрасні луки і поля –
Це рідна вся моя земля.
Я не позбавлена любові до села,
Я народилась тут і тут росла.
Автор: Ольга Москалюк (випускниця 2000 р.)
Колись давно, ще за царів,
Івашко у ліси забрів.
У ті часи, в важку годину,
Він збудував собі хатину.
До нього приєднались люди.
Зрадів Івашко, хутір буде.
Вже бльше люду тут було,
І хутір переріс в село.
Івашка люди поважали,
На його честь село назвали.
Все збільшувало і росло
Моє прекраснеє село.
З тих пір чимало літ минуло,
Але Івашка не забули.
Він був засновником села,
Велика честь йому й хвала.
До наших збереглись часів
Шматки незайманих лісів,
Прекрасні луки і поля –
Це рідна вся моя земля.
Я не позбавлена любові до села,
Я народилась тут і тут росла.
Автор: Ольга Москалюк (випускниця 2000 р.)
Добавил видео
09:47
загрузка
Показать ещё