Чорнобривців не сіє вже мати...
Чорнобривці вже сію сама,
Щоб рідненьку її пам'ятати,
Не забути щоб з пісні слова.
Сію чорнобривці на городі -
Біля стежки та поміж грядок.
Лікарями стануть при нагоді
Й, мов сторожа, всі стоять в рядок.
Сію чорнобривці коло хати -
Давній український оберіг.
Сію, щоби дітям нагадати:
Не забудьте батьківський поріг!
Сію чорнобривці при дорозі-
Проводжають в світ дітей вони,
Я ж завжди чекатиму на розі:
Повертайтесь, дочки і сини!
Чорнобривців вже не сіє мати -
Я давно вже їх сію сама.
Своїх дочок буду научати:
Не забудьте із пісні слова!
Сійте чорнобривці: на городі,
На балконі, клумбі, під вікном!
Після мене внукам при нагоді
Заспівайте пісню всі гуртом!
©