Предыдущая публикация
Фильтр
Прощена неділя
Прощаю всіх,кого й прощати важко
Хто від брехні,втомився за ці дні
Господь говорить,ви прощайте братці
Всерівно ви помиритесь в землі.
Прощаю тих хто вихваляв ,із дулею в кармані
Ловлю себе на думці,а чим же кращий ти?
В протистоянні злу піддався ти спокусі
Втомившись не від правди,а від її біди.
Бо правди гіркота,не те щоб краще лесті,
Говорять ,що брехня солодкою бува
Як досвід показав,брехня і не солодка
В житті вона, усе-таки брехня.
Простіть мене усі,кому зробив я гірко
Простіть, коли я не подав руки
Простіть мене тепер,бо потім буде пізно
Простінь мене й себе,бо все це на віки.
13
Прощаю всіх,кого й прощати важко
Хто від брехні,втомився за ці дні
Господь говорить,ви прощайте братці
Всерівно ви помиритесь в землі.
Прощаю тих хто вихваляв ,із дулею в кармані
Ловлю себе на думці,а чим же кращий ти?
В протистоянні злу піддався ти спокусі
Втомившись не від правди,а від її біди.
Бо правди гіркота,не те щоб краще лесті,
Говорять ,що брехня солодкою бува
Як досвід показав,брехня і не солодка
В житті вона, усе-таки брехня.
Простіть мене усі,кому зробив я гірко
Простіть, коли я не подав руки
Простіть мене тепер,бо потім буде пізно
Простінь мене й себе,бо все це на віки.
13
Васютинська школо, святине!
Заплітає осінь сивину у коси
Та думки щемливі в юність поверта,
Де дзвенять у травах незаймані роси,
Де пройшло дитинство і шкільні літа.
Васютинська школо! Рідна. Незабутня!
Скількох нас зустріла на святий поріг!
Породила мрію, провела в майбутнє
Й чекаєш в гостину з життєвих доріг!
Гордість переповнює, є нам чим пишатись:
Ми зросли в найкращому новому селі,
В новій світлій школі довелось навчатись
Під крилом найкращих мудрих Вчителів.
Тож так часто й щемно спогади вертають
На шкільну стежину, у просторий клас…
Скорботно на серці… Чудес не буває,
Вже ніколи Вчитель наш не зустріне нас…
Заплітає осінь сивину у коси
Та думки щемливі в юність поверта,
Де дзвенять у травах незаймані роси,
Де пройшло дитинство і шкільні літа.
Васютинська школо! Рідна. Незабутня!
Скількох нас зустріла на святий поріг!
Породила мрію, провела в майбутнє
Й чекаєш в гостину з життєвих доріг!
Гордість переповнює, є нам чим пишатись:
Ми зросли в найкращому новому селі,
В новій світлій школі довелось навчатись
Під крилом найкращих мудрих Вчителів.
Тож так часто й щемно спогади вертають
На шкільну стежину, у просторий клас…
Скорботно на серці… Чудес не буває,
Вже ніколи Вчитель наш не зустріне нас…
Пригадайте перше шкільне захоплення,а якщо комусь повезло, то і перше своє кохання.Та життя продовжується!
Ти єдина,ти неповторна.
Ти граціозна ,ти і моторна
Радуєш око,ще хвилюєш серця
В цьому заслуга лише твоя.
Хай твої очі, завжди іскряться
Ще довго не вяне, твоя краса.
Ти зараз-це трунок,що вже настоявся
Ввібравши у себе, аромат життя.
Духмянішим він,вже мабуть і не буде,
Вже все поєдналось, і колір і смак.
Творіння ГОСПОДНЄ,а як ще назвати
Цю жінку, пянить вона, немов коньяк.
Від нього ж, тепло іде лише по тілу,
Від неї ж ,просто тане душа.
Від Чуда цього ,я не лише пянію
Злітаю я прямо на небеса.
Спускатися звідти на землю, не страшно,
Бо знаю,як тільки погляну їй в слід,
Надія
Ти єдина,ти неповторна.
Ти граціозна ,ти і моторна
Радуєш око,ще хвилюєш серця
В цьому заслуга лише твоя.
Хай твої очі, завжди іскряться
Ще довго не вяне, твоя краса.
Ти зараз-це трунок,що вже настоявся
Ввібравши у себе, аромат життя.
Духмянішим він,вже мабуть і не буде,
Вже все поєдналось, і колір і смак.
Творіння ГОСПОДНЄ,а як ще назвати
Цю жінку, пянить вона, немов коньяк.
Від нього ж, тепло іде лише по тілу,
Від неї ж ,просто тане душа.
Від Чуда цього ,я не лише пянію
Злітаю я прямо на небеса.
Спускатися звідти на землю, не страшно,
Бо знаю,як тільки погляну їй в слід,
Надія
загрузка
Показать ещё